Яшма
Яшма належить до найпоширеніших самоцвітів, відомих ще первісній людині. У давнину під яшмами розуміли прозорі халцедони, зазвичай зеленкуватого кольору. Сьогодні поняття «яшма» включає цілий клас мінералів, основу яких складає кремниста порода з різними включеннями, зокрема халцедону, а також оксидів заліза і алюмінію. Кількість цих домішок може становити до 20%, що і зумовлює значне розмаїття забарвлення різних яшм. Невипадково назва каменю перегукується з давньогрецьким словом iaspis - «строкатий». У культурі Київської Русі називали також «тигровим каменем» і казали, у цьому камені «змішалася кров».
Розрізняють агатові яшми; інакше їх називають «яшмовим агатом», хоча у відмінність від агатів у яшмах немає концентричних кіл, обриси смуг менш чіткі. Яшму чорного кольору з Північної Кароліни (США) називають базанітом. Яшму темного кольору з червонуватими включеннями називають «кривавою». Інше її найменування — геліотроп чи «м'ясний агат».
Яшми з дуже характерним малюнком називають «пейзажними». Яшма з домішками берлінської лазурі відома як німецький чи швейцарський ляпіс. Вона нерідко слугує імітацією лазуриту. Празем - теж є різновидом зеленої яшми. Залежно від характеру малюнка виділяють парчові і строкато-кольорові яшми.
Забарвлення яшми — непрозорого різновиду кварцу — дуже різноманітне. Вона може бути червоною, синьою, зеленою, фіолетовою, білою та навіть чорною. Бувають яшми одноколірні, але найчастіше це строкате каміння з різнокольоровими смугами або плямами. Вправні різьбярі часто використовували цю рису для виготовлення багатобарвних гем.
Яшми розрізняють як за кольором (червона, сіра, фіолетова) і за характером забарвлення (строката, стрічкова, смугаста, крапчаста), так і за місцем видобутку. Щоби підкреслити індивідуальність забарвлення конкретного зразка яшми, інколи вдаються до образних порівнянь. Так, в літературі зустрічаються згадування про сургучеву, цегельну і порцелянову яшми. Інакше кажучи, мало знайдеться мінералів, які б були настільки різнокольоровими, як яшма.
Родовища яшми є у багатьох країнах світу. Є вони у США, Франції, Німеччині, Індії, Японії, Середній Азії, і в Україні.
Вироби з яшми. Ще єгиптяни й давні шумери різали з яшми печатки й амулети. Яшма неодноразово згадувалася у Біблії. Працювали з яшмою й знані ювеліри. Наприклад, відома робота Бенветутто Челліні — коробочка з зеленої яшми із червоними прожилками. У середньовіччі з яшми нерідко різали різне церковне начиння.
Нині найчастіше вставки з яшми використовують для виготовлення кілець, кулонів і підвісок. З яшми роблять намиста і браслети.
Магічні властивості.
Яшма — один з небагатьох каменів, що володіє особливими таємничими властивостями. Дуже цінувалася яшма у Кореї та Китаї, де її вважали символом таємниць буття. З яшми різали різноманітні прикраси, кубки, символи влади. Вставки з яшми на шоломах, поясах руків'ях мечів вважалися різноманітними оберегами. Вірять, що прикраси з яшми допомагають налагодженню відносин з начальством й колегами, охороняють від злої долі і допомагають розвитку красномовства. Вони також зміцнюють почуття обов’язку і честі. Невипадково перші християни присвятили яшму апостолові Петру, зробивши її емблемою твердості духу. У древньому Єгипті з яшми робили печатки і амулети. Містики вважають, що талісман з яшми холодного кольору дає силу передбачення і віднаходить приховане від очей, а яшми темних відтінків чудово захищають від «зглазу». Зеленувата яшма допомагає концентрувати увагу і відкривати невидиме для зору.
У Європі яшма символізувала мужність й у водночас скромність. Вважалося, що цей камінь здатний надати власнику твердість духу, і зробити його мудрішим. Амулети з яшми допомагали нашим предкам здобувати перемогу як у полі битви, так і у словесних баталіях.
Лікувальні властивості.
У давнину яшму вважали вірним засобом від епілепсії і лихоманки. Вважалося, що яшма володіє сприйнятливою енергією Інь. Вона може поліпшити зір, вилікувати епілепсію й зняти зубний біль.
Китайські цілителі вважали яшму однією з найважливіших фармакологічних речовин для очищення внутрішніх органів. Червона яшма за їхніми уявленнями могла зупиняти кровотечу і лікувати жіночі хвороби. Зелена яшма була корисна для концентрації уваги, у результаті чого людині відкривалося невидиме оку.
Згідно даоським уявленням яшма вважалася «каменем життя», бо зміцнювала фізичне тіло і подовжувала життя. У одному з храмів Таїланду перебуває статуя Будди, вирізбоена з моноліту яшми зеленкуватого кольору масою понад п'ять тонн. Ця унікальна скульптура володіє сильною цілющою енергією. У давнину яшму вважали засобом від епілепсії і лихоманки. Ще знаменитий Авіценна радив носити камінь із яшми на животі, щоб уберегти себе від хвороб шлунка.
Приписували яшмі і можливість захищати від отруєнь. Історія зберегла відомості, що візантійський імператор Мануїл підніс у подарунок ченцям гори Афон яшмову чашу, яка не лише зціляла від різноманітних хвороб, а й протидіяла усіляким отрутам. У в Давньому Римі хворі нерідко носили на шиї амулет з яшми, де були вирізблені їх імена.
Підібрати прикраси, що містять Яшму
